2 лютого відбувся
Всесвітній день водно-болотних угідь
Ця подія покликана привернути увагу громадськості і урядів різних країн світу до цінності водно-болотних угідь для підтримання стійкого розвитку нашої планети. Конвенція про водно-болотні угіддя, які мають міжнародне значення в першу чергу в якості середовища проживання водоплавних птахів, була підписана 2 лютого 1971 р. В місті Рамсаре (Іран), і з тих часів носить назву Рамсарської конвенції.
День її підписання в 1997 р. був об’явлений Всесвітнім днем водно-болотних угідь. Головною ціллю конвенції є збереження і раціональне використання водно-болотних угідь як засіб досягнення стійкого розвитку в усьому світі.
Однією з головних умов приєднання до Рамсарської конвенції є створення хоча б одного Рамсарського угіддя на своїй території. Вибір території здійснюється за складною системою критеріїв. Угіддя, проголошені державою Рамсарськими, вносяться секретаріатом Конвенції в перелік водно-болотних угідь міжнародного значення. Інформація про стан цих об’єктів тримається в базі даних Міжнародного бюро по збереженню водно-болотних угідь і постійно обновляється.
До теперішнього часу до Рамсарської конвенції приєдналося 144 держави, а загальна кількість Рамсарських угідь перевищила 1400 с загальною площею 122 млн. га.
У 2014 році за пропозицією Рамсарської конвенції Всесвітній день водно-болотних угідь відзначається під девізом «Водно-болотні угіддя та сільське господарство - партнери для розвитку».
Водно-болотні угіддя використовуються для сільського господарства протягом тисячоліть. Насамперед це заплави річок, де ґрунти родючі і достатньо вологи, озера та ставки, які використовуються для аквакультур та зрошення, рисові чеки, прибережні та заболочені території з багатою рослинністю, які використовуються як пасовища, меліоровані торфовища тощо.
Водно-болотні угіддя стали основою для розвитку багатьох важливих культур по всьому світу. Разом з тим негативним наслідком є те, що осушення і меліорація заболочених земель для сільського господарства стає все більш поширеним явищем. У деяких регіонах більше 50% торфовищ, боліт, прибережних зон, прибережних територій озер і заплави річок були втрачені та трансформовані для сільськогосподарського використання.
Сільське господарство часто є головною рушійною силою економічного зростання в країнах, що розвиваються, і забезпечує необхідну економічну підтримку для бідних сільських домогосподарств. Приблизно 2,5 млрд. сільських жителів безпосередньо залежать від сільського господарства, лісового господарство, рибальства та полювання пов’язаних з водно-болотними угіддями. Тобто водно-болотні угіддя забезпечують продуктами харчування, паливом та сировиною значну частину людства.
Зважаючи на ці факти, Рамсарською конвенцією запропоновано тему Всесвітнього дня водно-болотних угідь у 2014 році «Водно-болотні угіддя та сільське господарство». Ця тема підкреслює важливість водно-болотних угідь для підтримки сільського господарства та забезпечення сталого економічного розвитку в районах розташування водно-болотних угідь.
На території Запорізької області є три водно-болотних угіддя міжнародного значення - це річка Берда, Бердянська коса і Молочний лиман. Вчені називають Молочний лиман Європейським міграційним коридором навколоводних та водно-болотних птахів. Взимку, під час міграції, через лиман перелітають до 30 тисяч птахів, в їх числі - гуси, качки, кулики, баклани та інші. Зберегти і відродити лиман до життя - ось головне завдання , яке ставлять перед собою наукові співробітники Приазовського парку. З метою збереження цінних болотних комплексів , які віднесені до категорії пам'яток природи, на їх території заборонена господарська діяльність , яка може нашкодити заповідним об'єктам.
Водно-болотні угіддя використовуються для сільського господарства протягом тисячоліть. Насамперед це заплави річок, де ґрунти родючі і достатньо вологи, озера та ставки, які використовуються для аквакультур та зрошення, рисові чеки, прибережні та заболочені території з багатою рослинністю, які використовуються як пасовища, меліоровані торфовища тощо.
Водно-болотні угіддя стали основою для розвитку багатьох важливих культур по всьому світу. Разом з тим негативним наслідком є те, що осушення і меліорація заболочених земель для сільського господарства стає все більш поширеним явищем. У деяких регіонах більше 50% торфовищ, боліт, прибережних зон, прибережних територій озер і заплави річок були втрачені та трансформовані для сільськогосподарського використання.
Сільське господарство часто є головною рушійною силою економічного зростання в країнах, що розвиваються, і забезпечує необхідну економічну підтримку для бідних сільських домогосподарств. Приблизно 2,5 млрд. сільських жителів безпосередньо залежать від сільського господарства, лісового господарство, рибальства та полювання пов’язаних з водно-болотними угіддями. Тобто водно-болотні угіддя забезпечують продуктами харчування, паливом та сировиною значну частину людства.
Зважаючи на ці факти, Рамсарською конвенцією запропоновано тему Всесвітнього дня водно-болотних угідь у 2014 році «Водно-болотні угіддя та сільське господарство». Ця тема підкреслює важливість водно-болотних угідь для підтримки сільського господарства та забезпечення сталого економічного розвитку в районах розташування водно-болотних угідь.
На території Запорізької області є три водно-болотних угіддя міжнародного значення - це річка Берда, Бердянська коса і Молочний лиман. Вчені називають Молочний лиман Європейським міграційним коридором навколоводних та водно-болотних птахів. Взимку, під час міграції, через лиман перелітають до 30 тисяч птахів, в їх числі - гуси, качки, кулики, баклани та інші. Зберегти і відродити лиман до життя - ось головне завдання , яке ставлять перед собою наукові співробітники Приазовського парку. З метою збереження цінних болотних комплексів , які віднесені до категорії пам'яток природи, на їх території заборонена господарська діяльність , яка може нашкодити заповідним об'єктам.
Згідно з листом департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації від 04.02.2014 №02/01-0100 "Про проведення заходів щодо відзначення Всесвітнього дня водно-болотних угідь" та з метою підвищення обізнаності дітей і учнівської молоді з питань природоохоронної роботи та збереження водно-болотних угідь рекомендуємо протягом лютого 2014 року на уроках природознавства (1-6 кл.), біології (7-11 кл.), "Я і Україна" (3-4 кл.), екології провести ряд еколого-освітніх та наукових заходів:
- лекції для учнів 10-11 кл. :
"Водно-болотні угіддя та сільське господарство";
"Цінність водно-болотних угідь для підтримання біологічного різноманіття регіону";
"Водно-болотні угіддя - основа для розвитку багатьох важливих с/г культур".
- бесіди для учнів 5 - 9 кл.:
"Водно-болотні угіддя - це джерела прісної води";
"Існування ендемічних, рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин Запорізького краю";
"Водно-болотні угіддя - природні очисники середовища від багатьох забруднювачів";
"Водно-болотні угіддя - це місце для нересту, нагулу і зимівлі місцевих видів риб;
для учнів 1-4 кл.:
"Про земноводних і плазунів нашого краю";
"Різні типи водно-болотних угідь Запорізького краю"
- виховні години: "Молочний лиман - перлина нашого краю";
"Різноманітність флори та фауни Запорізького краю"
- підготувати презентації на теми:
"Водно-болотні угіддя міжнародного значення - це річка Берда, Бердянська коса і Молочний лиман";
"Молочний лиман - Європейський міграційний коридор навколоводних та водно-болотних птахів";
- вікторини на екологічну тематику.
- фільм «Зачаровані болота»(5-6 кл.),
- для покращення екологічних умов для птахів створити підкормові площадки на шляхах міграцій птахів та встановити штучні гнізда.
- фільм «Зачаровані болота»(5-6 кл.),
- для покращення екологічних умов для птахів створити підкормові площадки на шляхах міграцій птахів та встановити штучні гнізда.
Молочний лиман
Члени клубу "Еколог" Запорізького колегіуму "Елінт" сподіваються, що Ви приєднаєтесь до них і зробите свій внесок у збереження та відтворення надзвичайно цінних для природи та сільського господарства водно-болотних угідь Запорізького краю!
