День відкриття Антарктиди.
Фадей Беллінсгаузен і Михайло Лазарєв
На початку XIX ст. кораблі російського флоту здійснили ряд навколосвітніх подорожей. Ці експедиції збагатили світову науку географічними відкриттями, особливо в Тихому океані. Однак величезні простори Південної півкулі все ще залишалися на карті «білою плямою». Не з'ясованим було питання і про існування Південного материка.
У 1819 р. після тривалої і дуже ретельної підготовки з Кронштадта відправилася в далеке плавання південна полярна експедиція в складі двох військових шлюпів - «Восток» і «Мирний». Першим командував Фаддей Фаддейович Беллінсгаузен, другим - Михайло Петрович Лазарєв. Екіпаж суден складався з досвідчених, бувалих моряків. Морське міністерство призначило начальником експедиції капітана Беллінсгаузена, що мав уже за плечима великий досвід далеких морських плавань. 16 липня 1819 кораблі «Восток» і «Мирний», що складали «Південну дивізію», знялися з якоря і під салют артилерійських берегових батарей покинули рідний Кронштадтський рейд і вирушили у довгий шлях в невідомі країни. Перед експедицією поставили завдання як можна далі проникнути на південь, щоб остаточно вирішити питання про існування Південного материка. В кінці грудня 1819 шлюпи підійшли до острова Південна Георгія. Моряки зайнялися описом і зйомкою його південного берега. Північну сторону цього гористого острова, покритого снігом і льодом, зняв на карту ще англійський мореплавець Джеймс Кук. Кораблі повільно просувалися вперед, дуже обережно лавіруючи серед плаваючих льодів. Кораблі експедиції все ж перетнули Південне полярне коло і 28 січня 1820 року досягли 69° 25'пд. ш. У туманному серпанку похмурого дня мандрівники побачили стіну з льоду, що перегородила подальший шлях на південь. Це були материкові льоди. Учасники експедиції були впевнені, що за ними ховається Південний материк. Це підтверджувала і велика кількість полярних птахів, що з'явилися над шлюпом. І дійсно, лише кілька миль відділили кораблі від берега Антарктиди, названого норвежцями через сто з гаком років берегами Принцеси Марти. Лише погана видимість завадила Беллінсгаузену чітко побачити все узбережжя Антарктиди і навіть гірські вершини в глибині материка.   |
